Коли працівник вирішує змінити місце роботи, процедура здається простою: написав заяву, відпрацював два тижні — і вільний. Але на практиці все буває інакше: роботодавець може відмовитися приймати документ або просто його ігнорувати. Раніше Ukrainian Wall розповідав про нюанси трудових відносин під час воєнного стану, а сьогодні розберемо, чи має керівник право блокувати звільнення.
Відповідь однозначна: роботодавець не має права відмовлятися приймати заяву на звільнення за власним бажанням. Стаття 38 Кодексу законів про працю України чітко визначає, що працівник може розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши роботодавця за два тижні. Заява про звільнення є одностороннім волевиявленням — тобто рішення працівника не потребує дозволу чи згоди керівництва.
Коли починається відлік двох тижнів
Багато працівників помилково вважають, що двотижневий строк попередження починається з моменту, коли керівник підпише заяву. Насправді відлік починається з дати подання заяви, незалежно від того, чи стоїть на ній підпис роботодавця. Відсутність візи не скасовує право працівника на звільнення і не зупиняє перебіг встановленого законом строку.
Тож навіть якщо директор демонстративно не підписує документ — через два тижні після офіційного подання заяви трудові відносини мають бути припинені.
Що робити, якщо заяву не приймають
Якщо роботодавець навмисно уникає отримання заяви, працівник має кілька законних способів зафіксувати факт її подання. Найнадійніший варіант — надіслати заяву рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У такому разі у вас залишається поштова квитанція, яка підтверджує і факт надсилання, і дату. Другий спосіб — зареєструвати заяву в канцелярії підприємства та отримати вхідний номер на своєму примірнику.
Якщо жоден із цих варіантів не спрацював, можна звернутися до територіального органу Держпраці або захищати свої права через суд. Як повідомляє Судово-юридична газета, подібні дії роботодавця розцінюються як порушення трудового законодавства.
Коли можна звільнитися без відпрацювання
Закон передбачає низку ситуацій, коли працівник може піти з роботи у строк, який визначає самостійно, без очікування двох тижнів. Це можливо, якщо продовження роботи неможливе через поважні причини. До них належать: переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини в іншу місцевість, вступ до закладу освіти, вагітність, вихід на пенсію, догляд за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю, догляд за хворим членом сім'ї чи особою з інвалідністю I групи, а також прийняття на роботу за конкурсом.
Окрема підстава — порушення роботодавцем трудового законодавства, умов колективного або трудового договору, а також вчинення мобінгу (цькування). Щоправда, факт мобінгу має бути підтверджений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Передумали звільнятися? Закон і тут на вашому боці
Якщо після закінчення строку попередження працівник не залишив роботу та не наполягає на припиненні трудових відносин, роботодавець не має права звільнити його на підставі раніше поданої заяви. Це важливе застереження, яке захищає працівника від маніпуляцій.
Виняток становить лише одна ситуація: коли на місце працівника вже офіційно запрошено іншу особу, якій за законом не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. У такому разі роботодавець має право оформити звільнення за поданою раніше заявою.
Отже, закон повністю на боці працівника: роботодавець не може блокувати звільнення за власним бажанням, а будь-які спроби затягнути процес або відмовити в прийнятті заяви є незаконними. Головне — правильно зафіксувати факт подання документа.
Раніше Ukrainian Wall писав: працівника поновили через суд: одна деталь, без якої роботодавець програє справу.
Більше за темою: субсидію після звільнення дадуть не всім: яку умову ставить ПФУ.