Комунальні борги українців сягнули рекордної позначки. Як раніше писав Ukrainian Wall, на початку 2026 року загальна заборгованість населення за житлово-комунальні послуги перевищила 100 мільярдів гривень — такі дані Держстату. Частина громадян роками не платить через фінансові труднощі, виїзд за кордон або банальне незнання, як правильно передавати показники лічильників. Однак не всі знають: у деяких випадках борг можна зменшити, перерахувати або й зовсім уникнути його стягнення.
Ситуація ускладнилася після того, як минулого року скасували норму, що зупиняла строки позовної давності на час воєнного стану. Комунальні підприємства тепер активніше звертаються до судів і можуть стягнути навіть старі борги. Повного автоматичного списання заборгованості в Україні не передбачено — але є чотири конкретні ситуації, коли нарахування переглядають.
Пошкоджене або зруйноване житло
Якщо житло постраждало внаслідок обстрілів чи бойових дій, плату за комунальні послуги за відповідний період можуть не нараховувати. Головна умова — офіційно зафіксувати пошкодження через місцеву владу або через сервіс «Дія». Після цього документи потрібно передати безпосередньо постачальникам послуг: водоканалу, обленерго, тепломережі. Без офіційної фіксації факту руйнування нарахування триватимуть, і борг нікуди не зникне.
Житло в зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях
Для помешкань, розташованих у зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, нарахування за більшість комунальних послуг — опалення, водопостачання, утримання будинку — зазвичай не застосовуються. Водночас сам факт перебування житла в такій зоні не звільняє автоматично — варто звернутися до постачальників із заявою та підтвердними документами.
Квартира довго пустує
За словами юриста Михайла Вулаха, якщо в помешканні ніхто не проживає понад 30 днів, можна зменшити або частково скасувати плату за воду, газ, електроенергію та вивіз сміття. А от оплата за опалення й утримання будинку, як правило, залишається обов'язковою. Важливий нюанс: навіть якщо житло стоїть порожнім, потрібно щомісяця передавати показники лічильників — навіть незмінні. Інакше постачальник нараховуватиме плату за середніми нормами, і борг зростатиме.
Строк позовної давності: 3 роки
Стаття 257 Цивільного кодексу України встановлює загальний строк позовної давності — 3 роки. На практиці це означає, що постачальник може вимагати через суд оплату лише за останні 36 місяців. Решту боргу, старішого за три роки, можуть «списати». Але тут є важливий момент: якщо боржник протягом цього часу вносив часткові платежі або підписував договір реструктуризації, відлік трьох років починається заново. Крім того, суд враховує строк позовної давності лише тоді, коли сам боржник про це заявить.
Що робити, якщо борг уже є
Найгірший варіант — ігнорувати проблему. Далі — суд і виконавча служба. Натомість фахівці радять зібрати документи (паспорт, ідентифікаційний код, документи на житло, довідки про доходи) та звернутися до кожного постачальника окремо із заявою про реструктуризацію. Борг можна розбити на частини й виплачувати протягом кількох років разом із поточними нарахуваннями.
Окрема тема — субсидія. Якщо заборгованість перевищує 680 гривень, субсидію не призначають. Але після підписання договору реструктуризації право на неї можна відновити. Тож тим, хто розраховує на державну допомогу, варто подбати про врегулювання боргів заздалегідь.
Раніше Ukrainian Wall писав: за борги комуналки продали єдине житло: кого це може торкнутися.
Ми вже повідомляли: пільги, які втрачають військові: житло, комуналка та кредити — що гарантує держава, а люди не знають.