Як раніше писав Ukrainian Wall, трудові відносини в Україні з початку повномасштабної війни регулюються окремим законом — №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Саме цей документ визначає, коли роботодавець має повне право сказати «ні» навіть на цілком законну заяву про відпустку.
За загальним правилом, щорічна основна відпустка в Україні становить 24 календарних дні. Але стаття 12 закону №2136-IX дозволяє роботодавцеві обмежити її тривалість саме цим мінімумом — 24 дні за поточний робочий рік. Усе, що понад цю норму, можуть перенести на наступний період. І це ще не найгірший сценарій.
Кому можуть відмовити у відпустці повністю
Роботодавець має право відмовити в наданні будь-якого виду відпусток працівникам, які залучені до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Ідеться про підприємства оборонного комплексу, енергетики, водопостачання, транспорту, зв'язку та інші стратегічно важливі сфери. Відмова в такому разі — не примха керівника, а пряма норма закону.
Окрім цього, за рішенням роботодавця відпустка може бути обмежена або перенесена, якщо відсутність працівника створює загрозу для безперебійної роботи підприємства. Формулювання розмите, і саме ним найчастіше користуються, коли відмовляють у відпустці без жодних пояснень.
Відпустка без збереження зарплати: що з нею
Стаття 26 Закону України «Про відпустки» передбачає, що працівник може взяти відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами — до 15 календарних днів на рік. Але під час воєнного стану роботодавець також може відмовити в такій відпустці, якщо працівник належить до категорії залучених до критичних робіт.
Водночас є категорії, яким роботодавець зобов'язаний надати відпустку без збереження зарплати: вагітні, працівники з дітьми до 14 років, особи з інвалідністю. Їм відмовити не можуть навіть під час воєнного стану — це прямо прописано в законодавстві.
Що робити, якщо відмовили незаконно
Якщо працівник не належить до критичної інфраструктури, а роботодавець відмовляє без обґрунтованих причин — це порушення. Перший крок — письмова заява з проханням надати мотивовану відповідь. Якщо відповіді немає або вона формальна, працівник має право звернутися до Державної служби з питань праці. За незаконну відмову в наданні відпустки передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 510 до 1700 гривень, а для ФОП та посадових осіб — від 510 до 3400 гривень.
Окремо варто пам'ятати: перенесення відпустки на наступний рік не означає її скасування. Якщо цього року не дали — наступного року роботодавець зобов'язаний надати всі накопичені дні. А у разі звільнення працівника — виплатити компенсацію за всі невикористані дні відпустки.
Раніше Ukrainian Wall писав: відпустку не дадуть: коли роботодавець має право відмовити під час воєнного стану.
Ми вже повідомляли: роботодавець не приймає заяву на звільнення: чи законно це і що робити.